25.03.2015 на офіційному сайті «Солідарність. Блок Петра Порошенка» вийшла стаття під назвою – «Степан Барна: Поки на сході України війна – у Тернополі продають бомбосховище».

В цій статті, тоді ще народний депутат України від БПП Степан Барна висловив думку про недопустимість продажу протирадіаційного сховища по вул. Опільського,1 в м. Тернополі, а тому звернувся до Генерального прокурора України та Прем’єр – міністра України з вимогою не допустити приватизацію державних об’єктів стратегічно важливого значення, особливо в умовах військової агресії Росії на сході України.

Певно за таку патріотичну позицію, через місяць П.Порошенко і призначив С.Барну головою Тернопільської ОДА.

Через рік, побачивши як прем’єр, до якого він і звертався в 2015, зробив непогані гроші на «будівництві» відомої стіни, С.Барна також вирішив трохи відійти від своїх патріотичних переконань та це ж саме протирадіаційне сховище по вул. Опільського,1, за палкий захист якого він і зайняв найвищу в області посаду – продати.

Чому голова ОДА змінив свою позицію стане зрозумілим одразу ж після того, як читачі дізнаються не лише особу покупця – ТОВ «Україна» Ресторан, якому  Регіональне відділення ФДМУ по Тернопільській області і продало майже 600 метрову оборонну споруду, а і взнають що 97% в статутному капіталі переможця належать батькові іншого народного депутата України з Тернополя, але вже не від БПП, а від Народного фронту – Заставному Р.Й.

Ми далекі від того, щоб підозрювати Заставного Р.Й. в тому, що це за його кошти батько купив як цей, так і інші об’єкти, оскільки вони в декларації народного депутата не значаться. Будемо вважати, що батьку нардепа щастить у бізнесі так, як наприклад О. Ляшку в лотерею.

Посудіть самі. Спочатку батько, тоді ще мера Тернополя Заставного Р.Й., несподівано  отримує від міської ради (читай від сина) в оренду «Ресторан Україна». При цьому, не повірите, із сплатою орендної плати всього в 24 грн. за метр квадратний в місяць.

Такі файні для орендаря умови навіть навели його на думку і заклад назвати – «Файне місто». Але, якщо хтось заробляє, то хтось програє. За нашим переконанням, від файних умов укладеного між батьком та сином договору оренди програв міський бюджет. На скільки, можна дізнатись у порівнянні із орендною платою, за яку аналогічні квадратні метри в центрі міста здає мати того ж самого народного депутата України.

Так от, із договору оренди, який є в редакції вбачається, що ПП «Афіша», 100% в статутному капіталі якого належать матері народного депутата України Заставного Р.Й., в центрі Тернополя здає в оренду квадратний метр за 672 грн.

Якщо порахувати різницю між файним договором для батька та файною ціною для матері, та помножити на 1 200 орендованих «Файним містом» (ТОВ «Україна» Ресторан) квадратних метрів у міської ради, то виходить така собі файна сума в 80 000 000 грн., яку з 2010 року міський бюджет недоотримав внаслідок файного договору між батьком та сином.  

Ми далекі від того, щоб вважати ці дії тоді ще мера Заставного Р.Й. корупційними. Куди нам до НАБУ, САП, НАЗК і т.і. Будемо вважати, що батькові народного депутата України пощастило як і радикалу І. Мосійчуку, тобто коли всі бачать, всі все знають, але ніхто нічого довести не може бо не хоче.

Навіть якщо б і бажали, то ставши народним депутатом України Заставний Р.Й. запам’ятався тим, що саме він звернувся до Конституційного Суду України із зверненням про відміну кримінальної відповідальності за  незаконне збагачення.

Іншими словами, якщо не можеш довести законність збагачення, усунь відповідальність за це.

Але ми трохи відволіклися і забули, що все це відбувається під час війни. Це там, в Іловайську, Дебальцевому, на Світлодарській дузі та в Авдієвській промзоні йде війна, а в Тернополі тим часом БПП та Народний фронт ділять об’єкти оборонного призначення, і не лише їх.

Як виявилось, під час війни членам родини народного депутата України Заставного Р.Й. приглянулись не лише оборонні споруди, а і пам’ятка архітектури ХІХ сторіччя за адресою: бульвар Тараса Шевченка,23.

Чи знає простий тернополянин загальну кількість квадратних метрів, «прихватизованих» (як кажуть у народі) членами родини Заставного Р.Й. в цьому історичному будинку?

Ми і самі не повірили в те, що нарахували цілих – 2 130 квадратиків в пам’ятці архітектури, з яких 12 кв.м. родина банально вкрала, як то кажуть – бонусом.

Зрозуміло, що за справжньою ціною родиною нардепа не було придбано жодного метра. Що таке справжня ціна стає зрозумілим з останнього відкритого аукціону, на якому 149 квадратів за адресою – бульвар Т. Шевченка, 37, було продано за 12 290 000 грн., тобто по 82 483 грн. за кожен квадратний метр площі.

Для порівняння, 518 кв.м. в будинку по Т.Шевченка,23 (зараз в ньому відкрито «Клуб файного міста) інше родинне підприємство Заставних – ТОВ «Ресурс Лімітед» (в якому власниками є дружина та сини нардепа), придбало в міської ради за 1 894 440 грн., тобто за ціною по 3 657 грн. за кв.м.

Останнє придбання родини Заставних під час війни –  1 200 метрів в історичному будинку по бульвару Т. Шевченка, 23 («Файне місто»), депутатами міської ради всупереч закону взагалі не було винесено на аукціон, а продано за фіксованою ціною в 30 млн. із урахуванням ПДВ, тобто із подальшим відшкодуванням покупцю з державного бюджету 20% вказаної суми.

Якщо порівняти 82 483 грн. отриманих радою за кожен квадратний метр проданого приміщення по бульвару Т.Шевченка,37 на аукціоні, та 25 000 грн. за квадратний метр проданого приміщення по бульвару Т.Шевченка,23 шляхом викупу, з яких до того ж 20% рада повинна буде перерахувати в державний бюджет для їх подальшого відшкодування покупцю, то стає очевидним, що за таке депутатське рішення, міський бюджет за кожний проданий Заставному квадратний метр недоотримав по 57 483 грн.

Якщо помножити недоотриману суму за кожен проданий ТОВ «Україна» ресторан квадратний метр (-57 483 грн.) на загальну площу проданих родині Заставного лише в лютому 2019 метрів шляхом викупу (1 200 кв.м.), то виходить, що депутати зберегли собі час, який їм був необхідний для поділу на сесії цих 69 000 000 грн., які могли б надійти в міський бюджет, обери депутати законний спосіб продажу, тобто у випадку продажу ними ресторану Україна шляхом електронного аукціону, а не викупу за фіксованою сумою.

Оскільки цього не сталося, ну не схотіли депутати збільшити місцевий бюджет на 69 000 000 грн., то як казав Л. Кравчук: «маємо, що маємо».

Але ми знов відійшли від основної теми, а саме від розповіді про те, чому ставши під час війни головою ОДА, колишній нардеп від БПП Степан Барна продав 600 метрову оборонну споруду саме  батькові нардепа від Народного фронту Заставному Р.Й.?

Як нам здається, можливо це сталось тому, що до того як стати народними депутатами України від правлячих партій, ці члени однієї коаліції разом працювали в ТОВ «Протекшн-груп». При цьому тоді Степан Барна був підлеглим Романа Заставного.

Зараз часи змінились, але чимала доля в статутному капіталі цього ж товариства (не менше третини) перейшла до батька нашого нардепа – Заставного Й.І. 

І як Ви думаєте шановні читачі, кому пощастило виграти тендер на облаштування системи виклику швидкої допомоги та отримати з державного бюджету чергові 7 600 000 грн.

Якщо Ви подумки вказали – ТОВ «Протекшн-груп», то Ви вгадали.

Але ми знов відійшли від теми бізнесу на війні. Хто хоче більш детально ознайомитись із везінням батьків народного депутата України Заставного Р.Й., можуть просто зайти на сайт – Тернопільського тижня, а ми повернемось до піднятої в статті Степана Барни теми законності продажу оборонної споруди саме під час війни.

Якщо дивитись суто по закону, то за ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (яка діяла на час продажу), захисні споруди цивільної оборони, саме до яких і віднесено вказане С. Барною та придбане Й.Заставним бомбосховище, приватизації не підлягає.

Тотожні вимоги зазначені і в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження захисних споруд цивільної оборони», і в пункті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 року № 26-92.

Це по закону! Але коли якісь закони, та ще і під час війни стримували апетити представників Блоку Петра Порошенка та Народного фронту?

Якщо в Києві з оборонкою робиться таке, що на всю Україну показала команда передачі «Наші гроші»,  то хто сказав, що представники цих самих політичних сил не можуть під час війни робити це ж саме і в Тернополі?

Коли ще багатіти, як не під час війни?

Давайте перевіримо приказку: Кому війна, а кому мати рідна, на прикладі сім’ї лише одного народного депутата України Заставного Р.Й., не чіпаючи вже тих 2 тис. 130 квадратів в пам’ятці архітектури по бульвару Т.Шевченка,23 в м. Тернополі.

Рекорди тут побило приватне підприємство матері нардепа, сільської пенсіонерки з 1999 року, яка в 2017 нашкребла із пенсійних заощаджень 6 000 000 грн. на поповнення статутного капіталу свого ПП «Афіша».

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 12018210000000418, в 2017, тобто знов ж таки під час війни, це підприємство здійснило рейдерське захоплення нерухомого майна ряду товариств, загальна вартість яких за експертною оцінкою перевищила 70 000 000 грн.

Не дуже відстав від власника ПП «Афіша» і директор цього підприємства – Заставний В.Б., який впродовж 2018, шахрайським шляхом заволодів чужим майном на суму – 8 100 000 грн.

Дружина нардепа також під час війни не дуже переймаючись волонтерством, безкоштовно  отримала в статутний фонд заснованого нею ТОВ «Тернопільський став» (основною діяльністю якого за кодом КВЕД є прісноводне рибальство) так званий елінг №2, корпус 3 по вул. Урожайна,15 в м. Тернополі, а по простому котедж площею 374,8 кв.м. в охоронній 50 метровій береговій смузі, ринкова вартість якого дорівнює 12 000 000 грн.

При цьому експерти нам розповіли, що таке будівництво суперечить вимогам ст. 88 та 89 Водного кодексу України, але як казав Мирон Маркевич – «та то таке».

         Син нардепа – Заставний П.Р., хоч трохи і відстав від матері, але в 2018 в статутний фонд ТОВ «Атмосфера-скай» все ж таки  вніс і свої 2 000 000 грн.  

         При цьому, щоб не відставати від діда, який хапнув оборонну споруду майже в центральній частині міста (колишня вулиця Московська), Заставний П.Р. під свій проект на іншому від материнського ТОВ «Тернопільський став» березі водойми, був змушений відселити «Товариство сприяння обороні України», із розташованого в парку Т. Шевченка по вул. Білецька, 34 двоповерхової будівлі загальною площею 179 кв. м.

         Але і це не все. Ще частину надбання, яке під час війни називають трофеями, Заставний Р.Й. оформив на родину дружини сина. При цьому, користуючись наявними в нас матеріалами до таких родинних трофеїв ми відносимо будівлі та земельні ділянки за наступними адресами: по вул. Острозького, 1/66,1/67,1/68, по вул. Урожайна 11,14 та по вул. Білецька, 25 і 25а.

         Якщо Ваша родина під час війни таких трофеїв не здобула, то або Ви не з тими воювали, або зайнялись не тією справою, тобто не пішли у політику від правлячої коаліції, або маєте таку ваду як совість, яка народним депутатам від БПП та Народного фронту, не притаманна.

         Якщо ця наша стаття попаде на очі вихованцям Генерального прокурора України Ю. Луценка, чи Міністра Внутрішніх Справ А.Авакова, і наші правоохоронні органи зацікавляться матеріалом, наприклад для позову до суду, або для внесення в ЄРДР кримінального провадження, редакція із задоволенням надасть всі підтверджуючі матеріали, оскільки як кажуть, на війні, як на війні.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here